Медіаграмотність: просвітницькі курси
Шановні друзі!
Пропонуємо трохи пофантазувати й відтворити в уяві таку історію: ви прокидаєтесь вранці і збираєтесь на роботу чи на навчання. Буденні справи – буденні ритуали. Доки збираєтесь – на фоні звучать ранкові новини в ефірі улюбленого телеканалу чи радіохвилі. Разом із філіжанкою кави свідомо чи несвідомо ви «поглинаєте» інформацію – і в дорогу! У транспорті Ви стаєте свідком жвавого обговорення актуальних подій, що автоматично долають сотні й тисячі кілометрів завдяки соціальним мережам. Уподобання, поширення допису – цього достатньо для запуску чергової цікавої історії у безкрає море інформації, що нас оточує.
І от ви на місці. Тут знову чекає порція новин від стурбованих колег/одногрупників: «Хіба не чув/чула? Говорять, що до Землі невпинно наближається величезний астероїд! А на додачу ще й науковці прогнозують стрімке поширення нової форми епідемії. Не знаю, звідкіля вона, і що там, але ж як страшно!» Видалася вільна від навчання чи роботи хвилинка – починаєте гортати стрічки соціальних мереж на смартфоні. А там крім астероїдів та епідемій, ще купа силенна інших повідомлень. Читай, дивись, слухай - історії на будь-який смак! І так щодня.
Масивні потоки інформації давно вже стали звичним явищем і затягують нас у вир подій, інколи непередбачуваних і нами не усвідомлюваних та не контрольованих. У добу цифрової інформації нікого не здивуєш величезною кількістю новин, які щосекунди з’являються в різних медіа. Однак кількість – ще не означає ЯКІСТЬ! Чим більше інформації – тим складніше відділити правду від неправди, а відтак – тим легше потрапити на гачок дезінформації, маніпуляцій.
Як не застрягнути в болоті фейків, що може затягнути дуже-дуже глибоко?
Як відфільтрувати правдиву інформацію від відверто фальшивої?
Відповідь на ці запитання одна, проте досить дієва, - бути медіаграмотним! Уміти аналізувати різні види інформації (від тексту – до відео), критично оцінювати повідомлення, що поширюються різними каналами (від чуток у транспорті до нового допису у фейсбуці), навчитися свідомо сприймати і правильно тлумачити отриману інформацію, аналізувати саму реальність, яку конструюють для нас медіаджерела, - усе це важливо в сучасному інформаційному суспільстві. Адже від кожного залежить, чи буде поширюватися неправда: чи продовжить летіти величезний астероїд у парі із невідомою досі хворобою, про яку «хтось-десь-колись» почув.
Як стати медіаграмотним? – запитаєте ви. Долучайтеся до наших курсів і дізнаєтесь!
Просвітницькі курси з медіаграмотності – це проєкт міжнародної грантової програми DESTIN «Журналістська освіта задля демократії в Україні: розробка стандартів, доброчесність та професіоналізм» (Національний проект Erasmus+ KA2 – Cooperation for innovation and the exchange of good practices – Capacity Building in the field of Higher Education).
Це низка невеликих тематичних курсів з медіаграмотності, розроблених командами DESTIN з 10 університетів України: ЗНУ, СумДУ, ЧНУ ім. Ю.Федьковича, КНУ ім. Т.Шевченка, МЕГУ ім. Дем’янчука, ЧНУ ім. Хмельницького, ЛНУ ім. І.Франка, МДУ, УКУ, УжНУ.
Просвітницькі курси з медіаграмотності мають на меті розвинути навички критично сприймати інформацію з медіа; визначати її правдивість, достовірність; убезпечити себе від прихованих медіавпливів.
Познайомтеся зі змістом курсів і ви зможете:
- аналізувати й критично осмислювати медіаінформацію;
- визначати правдивість, достовірність інформації в медіа;
- визначати джерела інформації, її політичний, соціальний, комерційний, культурний контекст;
- інтерпретувати медіатексти та цінності, поширювані медіа;
- убезпечити себе від впливу недостовірної інформації.
Щоб опанувати нашу програму, потрібно зареєструватися.
Покрокову інструкцію для реєстрації та опрацювання змісту курсів можна переглянути тут.
Для нас дуже важлива ваша думка.
Після опрацювання навчального контенту залиште свій відгук – дайте відповіді на запитання анкети. Це не забере у вас багато часу, а ми врахуємо Вашу думку, щоб удосконалити цей курс.
Автори
Сидоренко Ольга Павлівна Кандидат педагогічних наук, доцент, завідувач кафедри мовної підготовки іноземних громадян СумДУ [email protected] |
|
Шовкопляс Оксана Анатоліївна Кандидат фізико-математичних наук, заступник завідувача кафедри комп'ютерних наук СумДУ [email protected] |
Study courses:
-
play_arrow Інформаційна безпека особистості в умовах пандемій, криз, інших суспільних потрясінь
Сидоренко Ольга Павлівна
Шовкопляс Оксана Анатоліївна
-
play_arrow Гендерні стереотипи та як із ними боротися
Шовкопляс Оксана Анатоліївна
Сидоренко Ольга Павлівна
Із народження людина живе у світі стереотипів. Вони переслідують її в школі, на роботі, у професійному та приватному житті. Мало хто не стикався із упередженим ставленням до себе лише через те, що він/вона чоловік або жінка. Як часто ми чули фрази на кшталт: «хлопчики не плачуть» або «дівчатка мають носити рожеве»? Щодня ми робимо вибір на користь того чи іншого стереотипу. Найгірше те, що більшість не вбачає в цьому нічого поганого. Так нас переконує реклама, показуючи оголену жінку як додаток до будь-якого товару чи успішного, завжди зайнятого чоловіка на дорогому авто, хоча, погодьтеся, не для всіх подібні речі прийнятні. Водночас ці та інші стереотипи визначають чимало рішень в житті людини.
Автори проєкту:
Кафедра журналістики ЧНУ імені Юрія Федьковича
Лілія Шутяк – кандидатка наук із соціальних комунікацій, доцентка кафедри журналістики Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича. Веде рубрику книжкових оглядів на медіапорталі «Шпальта». Статті публікувалися у виданнях: «Український журнал» (м. Прага), «Лівий берег», «INSIDER», «Збруч», «День», «Літакцент», «Explainer» та ін. У 2021-му році пройшла Вишкіл із ґендерночутливої журналістики (ІРРП). Отримала ІІ премію у номінації «Партер» (Найкраща рецензія у галузі культури) у І Відкритому конкурсі для журналістів «ТЕКСТ-2014».
Тарас Гринівський – доцент, кандидат наук із соціальних комунікацій, доцент кафедри журналістики Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича. Співавтор «Тернопільського енциклопедичного словника» (2004-2008), керівник кореспондентського пункту журналу «Мандрівець» (2010-2015), один із авторів матеріалів проєкту порталу «Читомо» «Екземпляри ХХ» (2020). Автор наукових публікацій в українських та закордонних виданнях з історії українського книговидання.
Роман Пазюк – доцент кафедри журналістики Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича, кандидат філологічних наук, журналіст із великим досвідом роботи в локальних медіа, зокрема на радіо й телебаченні. Викладає курси, сфокусовані на отриманні технічних навичок: фотожурналістику, графічний дизайн, основи анімації, аудіо- та відеомонтаж тощо. Крім формальної освіти, Роман пройшов низку додаткових тренінгів та стажувань, зокрема «Цифрові медіа для університетів» (у Могилянській школі журналістики) та програму для тренерів проєкту TEMPUS «Crossmedia und Qualitätsjournalismus». Веде власний блог conspectus.online, де розповідає, як покращити технічні навички.
Юлія Хром – дизайнерка. Студентка IV курсу кафедри журналістики Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича. Дописувала у медіа: Інформаційне агентство «АСС», інтернет-портал «0372» (м. Чернівці); ТРК «Криворіжжя», ТРК «Рудана» (м. Кривий Ріг); інтернет-портал «ОГО.ua» (м. Рівне).
Під час цього курсу ми вивчимо, що таке гендерні стереотипи та як із ними боротися, чому слід уникати сексизму та як фемінітиви збагачують українську мову. Ці знання допоможуть кожному й кожній не допускати свідомого чи несвідомого упередженого ставлення до оточуючих, а також зрозуміти себе й ті вибори, які ми здійснюємо, спираючись на попередній досвід, отриманий в дитячому садку, школі, університеті.
ЗАВДАННЯ КУРСУ:
Хочеш дізнатися, чому в рекламі косметичні засоби завжди рекламує гарна молода жінка, а прикладів домогосподарок, які водночас зробили успішну кар’єру в інформаційному просторі практично нема?
Чому хлопчики з дитинства носять блакитний одяг, а дівчатка – рожевий і як це впливає на подальше життя людей?
Чи можлива освіта без сексизму?
Звідки з’явився поділ на «чоловічі» й «жіночі» професії й чому бути жінкою-водійкою таксі чи татом в декреті – нормально?
Навіщо вживати фемінітиви в українській мові?
Чим небезпечні гендерні стереотипи та як їх уникати?
-
play_arrow Дезінфекція інформації: як правильно це робити в епоху пандемії
Сидоренко Ольга Павлівна
Шовкопляс Оксана Анатоліївна
Автор проєкту:
Факультет журналістики ЗНУ
Курс розрахований на широку аудиторію і зорієнтований на розпізнавання неправдивої інформації про пандемію, розуміння причин появи фейків і способів протидії такій інформації. На прикладі кейсів слухачі опановують базові інструменти перевірки інформації та критичного мислення.
Мета – формування знань і практичних навичок із безпечного споживання інформації про пандемію.
Завдання:
1. Навчити розпізнавати дезінформацію, маніпуляцію і фейки про пандемію.
2. Сформувати вміння критично мислити, сприймаючи інформацію про коронавірус.
3.На прикладі журналістських матеріалів подати інструменти перевірки інформації про пандемію.
-
play_arrow Мас-медіа і маніпуляції: регіональний контекст
Сидоренко Ольга Павлівна
Шовкопляс Оксана Анатоліївна
Автор проєкту:
Факультет журналістики МЕГУ
У час активної експансії інформаційного простору новітніми електронними засобами масової інформації (соціальні мережі, you tube), рейтинги певного сайту чи блогу чітко можна простежити від кількості відвідувань, вподобань тощо. Відтак, аби штучно створити та «накрутити» власні показники, часто адміністратори та редактори подібних видань вдаються до застосування маніпулятивної, «псевдосенсаційної», не перевіреної на достовірність інформації, що в свою чергу може призвести до непередбачуваних наслідків та реакції з боку аудиторії.
Мета курсу «Мас-медіа і маніпуляції: регіональний контекст» - навчити працювати з достовірною інформацією та вирізняти її з – поміж фейкових повідомлень.
Завдання курсу полягає у вироблені навичок роботи в мережі Інтернет, асаме: розрізняти фейкові сайти від інформаційних електронних ресурсів певного ЗМІ, аналізувати походження новини та її авторство, працювати та аналізувати повідомлення, у яких присутні пропаганда, заклики до емоцій, напівправда, бути уважними до заголовків, перевіряти джерела та адресу URL на предмет достовірності, уважно аналізувати фото та відео контент, звертати увагу на дату опублікування новини.
-
play_arrow Медіазалежність молодіжної аудиторії
Шовкопляс Оксана Анатоліївна
Сидоренко Ольга Павлівна
Автор проєкту: Інститут журналістики, КНУ ім. Т.Шевченка
У медійному просторі спостерігається тяжіння до розваг та епатажу. Це загальносвітова тенденція. Сучасні медіапроєкти намагаються тримати аудиторію скандалами, розвагами, залякуванням, інтригами, медіа-війнами тощо. Такі таблоїдно забарвлені медійні продукти із «відкритим» закінченням стимулюють аудиторію до постійного зацікавлення розвитку сюжету і відстеження продовження. Крім того, контент медіа є легко адаптованим для різних носіїв і людина знаходиться у своєрідному медійному вакуумі – середовищі, формованому лідерами думок і масифікаторами. Інформаційні і соціальні «бульбашки» визначають системи стереотипного сприйняття та стереотипної поведінки, а також стимулюють своєрідну «стадність»: «зранку залайкати пости друзів», «за сніданком заселфити каву й круасан», «згодом відкоментувати шлях до університету чи на роботу», «розшерити челендж» та багато інших вкрай важливих комунікаційних дій протягом дня. Але ж основними функціями медіа є інформаційна та освітня, котрі передбачають інтелектуальний розвиток аудиторії, розширення світогляду, наукове та культурне просвітництво, формування зрілої, усвідомленої в ціннісних орієнтирах нації. При цьому, незважаючи на контентне наповнення чи ідею, яку намагаються донести медіа до аудиторії, ми стаємо заручниками різних медіазасобів. Смартфон, телевізор, комп’ютер, планшет, Xbox чи будь-яка інша ігрова приставка, девайси «розумного будинку» — ми оточені ними і досить часто не усвідомлюємо свою залежність від них. Особливо вразливою аудиторією до впливу медіа є молодіжна аудиторія, оскільки навчання, розваги та сприйняття світу в цілому у них відбувається через медіа. І ніякого попереднього реального досвіду світосприйняття молодійна аудиторія майже не має. Отже, для молодіжної аудиторії існує значно вища загроза опинитись залежними від медіа.
Мета курсу полягає у виявленні медіазалежності особи та визначення її основних каналів і передбачає розв’язання таких завдань:
• провести експеримент для з’ясування рівня медіазалежності у особи;
• з’ясувати рівень готовності до критичного сприйняття медіаінформації;
• з’ясувати основні канали медіазалежності.