Для того, щоб записатися на програму потрібно
Увійти або Зареєструватись

Просвітницькі курси з медіаграмотності

Шановні друзі!

Знання про інформацію, знання принципів руху інформації та правил її виробництва й розповсюдження рятують життя. І це не маркетинговий хід із нашого боку, аби затримати тут вашу увагу. Означене твердження упродовж останніх трьох років щодня підтверджує життя: спершу це обмеження, пов’язані з ковідом, а тепер – війна. Масивні потоки інформації, шалена кількість інформаційних шумів усе більше й більше затягують кожного на Землі у вир фактів і фейків, у водоверть подій та інцидентів, у водокрут дезінформації, ірреальності…

Головне – щоб ви схопили, повелися, пішли, щоб урешті-решт суспільство перестало функціонувати як самоорганізована система й чекало лише команд. Команд про те, кого любити, кого вбивати, кого шанувати, ненавидіти, коли й що їсти, а коли, може, і піти за повідком, що веде до непоправних трагедій.

Тож саме знання про інформацію, знання принципів руху інформації та правил її виробництва й розповсюдження врятують ваше життя.

Захистити ВАС, уберегти, а то й урятувати покликані Просвітницькі курси з медіаграмотності.

Створені вони в рамках виконання проєкту міжнародної грантової програми DESTIN «Журналістська освіта задля демократії в Україні: розробка стандартів, доброчесність та професіоналізм» (Національний проект Erasmus+ KA2 – Cooperation for innovation and the exchange of good practices – Capacity Building in the field of Higher Education).

Просвітницькі курси з медіаграмотності розроблені медіафіхівцями таких університетів України, як Сумський державний університет, Запорізький національний університет, Чернівецький національний університет ім. Ю. Федьковича, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Міжнародний економіко-гуманітарний університет імені Степана Дем'янчука, Львівський національний університет імені Івана Франка, Маріупольський державний університет, Український католицький університет, Ужгородський національний університет.

Долучившись курсів і ви зможете:

- аналізувати й критично осмислювати інформацію;

- оцінювати її правдивість і достовірність;

- визначати джерела інформації, її політичний, соціальний, комерційний, культурний контекст;

- інтерпретувати зміст і цінності, поширювані медіа.

Ви зможете ЗАХИСТИТИ себе, рідних, друзів, однокласників, колег … – усіх, хто є навколо вас.

Щоб опанувати програму, потрібно зареєструватися.

Покрокову інструкцію для реєстрації та опрацювання змісту курсів можна переглянути тут.

Зичимо успіхів і досягнень!

Для нас найбільшою вдячністю за виконану роботу буде ваша думка.

Тож після опрацювання навчального контенту залиште свій відгук – дайте відповіді на запитання анкети. Це не забере у вас багато часу, а ми врахуємо Вашу думку, щоб удосконалити курс, а також визначимо орієнтири подальшої роботи з медіаграмотності.

ДИСЦИПЛІНИ:

  • play_arrow Маніпуляції в новинах. Верифікація повідомлень
    Маніпуляції в новинах. Верифікація повідомлень
    sana.png
    Шовкопляс Оксана Анатоліївна
    26012601ss.png
    Сидоренко Ольга Павлівна

    Автор проєкту:

    Український католицький університет 

    ЗОЯ КРАСОВСЬКА - дослідниця медіа, гостьова викладачка Школи журналістики та комунікації УКУ.

    У сфері медіа з 2008 року, працювала в регіональних виданнях Запоріжжя, Дніпра та Львова. Була регіональною представницею “Інституту масової інформації” у Дніпрі, брала участь у дослідженнях медіа-ландшафту ЗМІ Сходу і Півдня, дослідженнях медіавласності регіональних та національних ЗМІ. З 2016 року є постійною авторкою моніторингу теленовин для ГО «Детектор медіа». Є координаторкою напряму моніторингу медіа в аналітичному центрі Networks, що є складовою ГО "Львівський медіафорум". З 2018 року займається викладацькою діяльністю. 

    Мета курсу:

    Метою курсу є формування навички розпізнавати маніпулятивні повідомлення, ідентифікувати їхні механізми та структуру впливу, вміти аргументувати, в чому полягає маніпулятивність тих чи інших повідомлень.

    Завдання курсу:

    Курс базується на аналізі практичних кейсів на основі найбільш резонансних медійних тем. Значна увага приділяється самостійній роботі студентів, що має на меті закріплення теоретичних знань на практичних ситуаціях. Така робота вимагає від студентів адаптації вже отриманих знань до конкретних ситуацій, напрацювання особистої стійкої позиції та навички комунікувати свої знання у доступній для непрофесійної аудиторії формі.   

    1. Знайомство із теоретичними засадами: типологією маніпуляцій у медіа, механізмів створення та поширення дезінформації та хибних повідомлень.
    2. Студенти на практичному досвіді вчаться вирізняти з потоку повідомлень у медіа саме маніпулятивні та класифікувати їх.
    3. Відібрані кейси проходять перевірку на коректність ідентифікації маніпуляції та механіки її створення. Найкращі та найцікавіші з обраних кейсів надаються для наступного етапу роботи.
    4. Наступним етапом є створення короткого відеоролика, що на конкретному прикладі пояснює, в чому полягає маніпулятивність обраного повідомлення, та даватиме поради щодо того, як не піддаватися на подібні маніпуляції
  • play_arrow Політичні маніпуляції
    Політичні маніпуляції
    sana.png
    Шовкопляс Оксана Анатоліївна
    26012601ss.png
    Сидоренко Ольга Павлівна

    Автор проєкту:

    Факультет журналістики ЛНУ ім.І.Франка

    Наталія Войтович ‒ викладач кафедри теорії і практики журналістики факультету журналістики, тренер з медіаграмотності.

    Вивчаючи медіаграмотність ми часто наголошуємо на небезпеці маніпуляцій. Маніпуляції бувають різні і вони тією чи іншою мірою шкодять нам. Проте чи найнебезпечнішими є політичні маніпуляції, адже вони впливають на наше волевиявлення. На цьому курсі ми поговоримо про політичні маніпуляції ‒ приховану політичну рекламу, маніпулятивну складову опитувань громадської думки та трансформацію інформації.

    Метою цього курсу є ознайомити з основними методами політичних маніпуляцій. Вивчення курсу допоможе розрізняти приховану політичну рекламу та протистояти маніпулятивним технологіям, які застосовуються при її створенні для різних видів мас-медіа. Ми окреслимо основні ознаки політичної «джинси», з’ясуємо як «правильно читати» матеріали написані на основі опитувань громадською думки. А навчальна вправа «Передача інформації» продемонструє нам, яким чином відбувається трансформація інформації під час її передачі.

    Завдання - з’ясувати:

    • Чи знаєте ви, які саме методи політичних маніпуляцій використовують у медіа?
    • Які основні ознаки прихованої політичної реклами?
    • Чи можна зманіпулювати опитуваннями громадської думки?
    • Як трансформується (перекручується) інформація, якщо вона проходить через кілька ретрансляторів?
  • play_arrow Інформаційна безпека: регіональний контент
    Інформаційна безпека: регіональний контент
    sana.png
    Шовкопляс Оксана Анатоліївна
    26012601ss.png
    Сидоренко Ольга Павлівна

    Автор проєкту: 

    Міжнародний економіко-гуманітарний університет імені Степана Дем'янчука

    Мета: дослідити медійні  платформи на території Рівненської області через які розповсюджується фейкова інформація; визначити роль недержавних громадських інституцій в роботі з поширенням антиукраїнської пропаганди на території Рівненської області.

    Завдання:

    Проаналізувати роботу недержавних медійних інституцій, які досліджували дану проблему на території Рівненської області.

    Визначити перелік медійних платформ та тематику, з якою пов’язане розповсюдження фейків у регіоні.

    Окреслити мету та наслідки такої діяльності для окремих ЗМІ.

    Визначити перелік організацій на території Рівненщини, які активно працюють у напрямку боротьби з поширенням антиукраїнської пропаганди на території Рівненської області.

    Проаналізувати заходи, які проводяться державними та недержавними організаціями, ЗМІ, громадськими ініціативами у питанні боротьби з поширенням антиукраїнської пропаганди.

  • play_arrow Мова ворожнечі
    Мова ворожнечі
    sana.png
    Шовкопляс Оксана Анатоліївна
    26012601ss.png
    Сидоренко Ольга Павлівна

    Автори проєкту:

    Чернівецький національний університет ім. Ю. Федьковича

    Лілія Шутяк – кандидатка наук із соціальних комунікацій, доцентка кафедри журналістики Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича. Веде рубрику книжкових оглядів на медіапорталі «Шпальта». Статті публікувалися у виданнях: «Український журнал» (м. Прага), «Лівий берег», «INSIDER», «Збруч», «День», «Літакцент», «Explainer» та ін. У 2021-му році пройшла Вишкіл із ґендерночутливої журналістики (ІРРП). Отримала ІІ премію у номінації «Партер» (Найкраща рецензія у галузі культури) у І Відкритому конкурсі для журналістів «ТЕКСТ-2014».

    Тарас Гринівський – доцент, кандидат наук із соціальних комунікацій, доцент кафедри журналістики Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича. Співавтор «Тернопільського енциклопедичного словника» (2004-2008), керівник кореспондентського пункту журналу «Мандрівець» (2010-2015), один із авторів матеріалів проєкту порталу «Читомо» «Екземпляри ХХ» (2020). Автор наукових публікацій в українських та закордонних виданнях з історії українського книговидання.

    Роман Пазюк – доцент кафедри журналістики Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича, кандидат філологічних наук, журналіст із великим досвідом роботи в локальних медіа, зокрема на радіо й телебаченні. Викладає курси, сфокусовані на отриманні технічних навичок: фотожурналістику, графічний дизайн, основи анімації, аудіо- та відеомонтаж тощо. Крім формальної освіти, Роман пройшов низку додаткових тренінгів та стажувань, зокрема «Цифрові медіа для університетів» (у Могилянській школі журналістики) та програму для тренерів проєкту TEMPUS «Crossmedia und Qualitätsjournalismus». Веде власний блог conspectus.online, де розповідає, як покращити технічні навички.

    МЕТА КУРСУ:

    Під час цього курсу ми вивчимо, що таке мова ворожнечі, які її види бувають, а також розглянемо способи протидії цьому явищу в контексті суспільства загалом і медіа зокрема.

    ЗАВДАННЯ КУРСУ:

    Хочеш дізнатися, що таке мова ворожнечі та як вона виявляється у публічному просторі? Де межа між hate speech та свободою слова? Як журналістові уникнути розпалювання конфлікту і як коректно добирати лексику при висвітленні чутливих тем? Про все це розкажемо протягом

  • play_arrow Перевірте рівень медіаграмотності
    Перевірте рівень медіаграмотності
    sana.png
    Шовкопляс Оксана Анатоліївна
    26012601ss.png
    Сидоренко Ольга Павлівна

    У цій частині курсу ви можете перевірити свій рівень медіаграмотності.

    Це можна зробити на початку роботи, а потім в кінці. Так ви зможете визначити свій прогрес.

    Можна пройти тестування після ознайомлення з усіма курсами програми. 

    Ми пропонуємо вам різнорівневі тестові завдання  початкового, середнього і високого рівнів, які покажуть, який рівень медіаграмотності ви опанували  і які питання ще потребують опрацювання.

    Бажаємо успіхів!

  • play_arrow Різні українці: знаєш – поважаєш! Українські роми. Історичний вимір
    Різні українці: знаєш – поважаєш! Українські роми. Історичний вимір
    sana.png
    Шовкопляс Оксана Анатоліївна
    26012601ss.png
    Сидоренко Ольга Павлівна

    Автор ідеї – Шебештян Ярослава Михайлівна

    Кандидат філологічних наук, доцент 

    Сфера наукових інтересів: медіалінгвістика, теорія українського медіатексту, медіадослідження, медіаономастика

    E-mail: [email protected]  

    Google ScholarORCIDScopus ID 

    Автор відео – Соломін Євген Олександрович

    Кандидат  наук із соціальних комунікацій, доцент, в. о. завідувача кафедри журналістики 

    Сфера наукових інтересів: теорія та історія тележурналістики, телевізійне мовлення, телерадіовиробництво, мультимедійне виробництво

    E-mail: [email protected]  

    Google ScholarORCID,Scopus IDResearcher,ResearchGate 

    Автори сценарію – Ольга Богославська, Анастасія Борсук, магістрантки відділення журналістики УжНУ

    Онлайн-курси під гаслом «Різні українці: знаєш – поважаєш!» (курс "Різні українці... Історичний вимір") присвячено питанням етнотолерантності, зокрема історичним аспектам. Подано інформацію про один із бездержавних народів – ромів, знання якої сприятиме більшому розумінню, відмови від стереотипів, загалом виробленню поваги до цієї національної спільноти України. Структура курсу включає: довідку, текст, відео, тести.

    Онлайн-курс, розрахований на широкий загал (школярів, студентів та ін.), підготовлено студентами (магістрантками О.Богославською, А. Борсук і третьокурсниками-журналістами) та викладачами відділення журналістики УжНУ – членами робочої групи (Ю. Бідзіля, Є. Соломін, Н. Толочко, Г. Шаповалова, Я. Шебештян).

  • play_arrow Фейки: ознаки і загрози
    Фейки: ознаки і загрози
    sana.png
    Шовкопляс Оксана Анатоліївна
    26012601ss.png
    Сидоренко Ольга Павлівна

    Автор проєкту:

    Запорізький національний університет

    Курс розрахований на масову аудиторію і спрямований на розуміння ознак і загроз фейків, формування навичок перевірки правдивості інформації. На прикладі кейсів слухачі опановують базові інструменти перевірки інформації та критичного мислення.

    Мета – формування знань і практичних умінь для критичного споживання медіаінформації.

    Завдання

    1. Сформувати уявлення про фейки як спеціально створену неправдиву інформацію з певною метою.

    2. Навчити розпізнавати фейки.

    3. Формувати критичне мислення у процесі сприйняття медіаінформації.

    3.На прикладі журналістських матеріалів подати інструменти перевірки правдивості інформації.

    У результаті проходження курсу  Ви зможете (очікувані результати навчання):

    1. Розуміти сутність і мету фейків.

    2. Навчитеся перевіряти інформацію на предмет її правдивості.

    3. Розширите навички критичного мислення.

  • play_arrow Медіаграмотність для початківців
    Медіаграмотність для початківців
    sana.png
    Шовкопляс Оксана Анатоліївна
    26012601ss.png
    Сидоренко Ольга Павлівна

    Автори проєкту:

    Войтович Наталія Олегівна

    Доцентка кафедри теорії і практики журналістики, журналістка, медіаекспертка, тренерка з медіаграмотності, керівник школи журналістики "JournLab". 

    Наукове зацікавлення: медіадослідження, політичні дослідження, медіадискурси, політичні дискурси, медіарепрезентації, соціально-політичні репрезентації, медіа-наративи, соціально-політичні наративи, медіаграмотність, критичне мислення, медіабезпека.

    Автори мультфільмів: Яремчук Христина ‒ медіаграмотність: вступ; Семендяк Богдана - 6 кроків до медіаграмотності; Мельничок Софія ‒ медіаграмотність і журналістські стандарти; Васильків Анастасія ‒ інформаційна бульбашка; Скорочкіна Марія – медіаграмотність і гендер;  Васильєва Юлія ‒ медіаграмотність і дезінформація; Вікторія Сороківська – медіаграмотність і маніпуляції; Горобець Валерія – факти і судження; Ткач Марія – медіаграмотність і фейки; Курнат Софія ‒ медіаграмотність і джинса; Зеленецький Станіслав – медіаграмотність і кібербезпека; Турко Тарас – медіаграмотність і фішинг.

    Метою цього курсу є ознайомити з основними поняттями медіаграмотності. Вивчення курсу допоможе отримати нові навички та знання. Ми розповімо про шість кроків медіаграмотності та журналістські стандарти, окреслимо основні ознаки дезінформації, маніпуляції та фейків. Також ви дізнаєтесь про основні кроки кібербезпеки та соціальні медіа. 

    Завдання  -  з’ясувати:

    • Чи знаєте ви, що таке медіаграмотність?

    • Що таке інформаційна бульбашка та як її уникнути?

    • Чим небезпечні маніпуляції та дезінформація? 

    • Які загрози несе інтернет та що таке кібербезпека?

  • play_arrow Маніпуляції в медіа: розпізнавання і відбудова
    Маніпуляції в медіа: розпізнавання і відбудова
    sana.png
    Шовкопляс Оксана Анатоліївна
    26012601ss.png
    Сидоренко Ольга Павлівна

    Автор проєкту:

    Маріупольський державний університет

    Зростання обсягів інформації, поширеної через ЗМІ, важливості ролі електронних засобів повідомлення новин і соціальних мереж, з одного боку, та посилення загальної міжнародної напруги, з іншого боку, призводять до того, що читацька аудиторія практично не спроможна критично оцінювати інформацію, а це відкриває широкі можливості для маніпулювання свідомістю та ведення інформаційних війн.

    Тому інформація про те, в який спосіб та яким чином медіа маніпулюють гомадською думкою, чому саме сьогодні відбувається такий бум маніпуляцій та фейків, з якими зовнішніми причинами це пов’язано, і які наслідки і в чому є небезбека цього явища буде дуже корисною для тих, хто завжди замислюється над інформацією, яку він споживає.

    Основними завданнями курсу є:

    1. Розкрити сутність понятть “маніпуляція” та “пропаганда” у ЗМІ
    2. Показати форми та методи маніпуляцій, які використовують ЗМІ для формування потрібної їм громадської думки
    3. Проаналізувати причини, за якими ЗМІ маніпулюють споживачами
    4. Запропонувати форми та методи розпізнання та відбудові від маніпуляцій.   
  • play_arrow Різні українці: знаєш – поважаєш! Українські роми. Правовий вимір
    Різні українці: знаєш – поважаєш! Українські роми. Правовий вимір
    sana.png
    Шовкопляс Оксана Анатоліївна
    26012601ss.png
    Сидоренко Ольга Павлівна

    Автор ідеї – Шебештян Ярослава Михайлівна

    Кандидат філологічних наук, доцент 

    Сфера наукових інтересів: медіалінгвістика, теорія українського медіатексту, медіадослідження, медіаономастика

    E-mail: [email protected]  

    Google ScholarORCIDScopus ID 

    Автор відео – Соломін Євген Олександрович

    Кандидат  наук із соціальних комунікацій, доцент, в. о. завідувача кафедри журналістики 

    Сфера наукових інтересів: теорія та історія тележурналістики, телевізійне мовлення, телерадіовиробництво, мультимедійне виробництво

    E-mail: [email protected]  

    Google ScholarORCID,Scopus IDResearcher,ResearchGate 

    Автори сценарію – Ольга Богославська, Анастасія Борсук, магістрантки відділення журналістики УжНУ

    Онлайн-курси під гаслом «Різні українці: знаєш – поважаєш!» (курс "Різні українці... Правовий вимір") присвячено питанням етнотолерантності, зокрема правовим аспектам. Подано інформацію про один із бездержавних народів – ромів, знання якої сприятиме більшому розумінню, відмови від стереотипів, загалом виробленню поваги до цієї національної спільноти України. Структура курсу включає: довідку, текст, відео, тести.

    Онлайн-курс, розрахований на широкий загал (школярів, студентів та ін.), підготовлено студентами (магістрантками О.Богославською, А. Борсук і третьокурсниками-журналістами) та викладачами відділення журналістики УжНУ – членами робочої групи (Ю. Бідзіля, Є. Соломін, Н. Толочко, Г. Шаповалова, Я. Шебештян).

  • play_arrow Гендерні стереотипи та як із ними боротися
    Гендерні стереотипи та як із ними боротися
    sana.png
    Шовкопляс Оксана Анатоліївна
    26012601ss.png
    Сидоренко Ольга Павлівна

           Із народження людина живе у світі стереотипів. Вони переслідують її в школі, на роботі, у професійному та приватному житті. Мало хто не стикався із упередженим ставленням до себе лише через те, що він/вона чоловік або жінка. Як часто ми чули фрази на кшталт: «хлопчики не плачуть» або «дівчатка мають носити рожеве»? Щодня ми робимо вибір на користь того чи іншого стереотипу. Найгірше те, що більшість не вбачає в цьому нічого поганого. Так нас переконує реклама, показуючи оголену жінку як додаток до будь-якого товару чи успішного, завжди зайнятого чоловіка на дорогому авто, хоча, погодьтеся, не для всіх подібні речі прийнятні. Водночас ці та інші стереотипи визначають чимало рішень в житті людини.

    Автори проєкту:

    Кафедра журналістики ЧНУ імені Юрія Федьковича

    Лілія Шутяк – кандидатка наук із соціальних комунікацій, доцентка кафедри журналістики Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича. Веде рубрику книжкових оглядів на медіапорталі «Шпальта». Статті публікувалися у виданнях: «Український журнал» (м. Прага), «Лівий берег», «INSIDER», «Збруч», «День», «Літакцент», «Explainer» та ін. У 2021-му році пройшла Вишкіл із ґендерночутливої журналістики (ІРРП). Отримала ІІ премію у номінації «Партер» (Найкраща рецензія у галузі культури) у І Відкритому конкурсі для журналістів «ТЕКСТ-2014».

    Тарас Гринівський – доцент, кандидат наук із соціальних комунікацій, доцент кафедри журналістики Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича. Співавтор «Тернопільського енциклопедичного словника» (2004-2008), керівник кореспондентського пункту журналу «Мандрівець» (2010-2015), один із авторів матеріалів проєкту порталу «Читомо» «Екземпляри ХХ» (2020). Автор наукових публікацій в українських та закордонних виданнях з історії українського книговидання.

    Роман Пазюк – доцент кафедри журналістики Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича, кандидат філологічних наук, журналіст із великим досвідом роботи в локальних медіа, зокрема на радіо й телебаченні. Викладає курси, сфокусовані на отриманні технічних навичок: фотожурналістику, графічний дизайн, основи анімації, аудіо- та відеомонтаж тощо. Крім формальної освіти, Роман пройшов низку додаткових тренінгів та стажувань, зокрема «Цифрові медіа для університетів» (у Могилянській школі журналістики) та програму для тренерів проєкту TEMPUS «Crossmedia und Qualitätsjournalismus». Веде власний блог conspectus.online, де розповідає, як покращити технічні навички.

    Юлія Хром – дизайнерка. Студентка IV курсу кафедри журналістики Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича. Дописувала у медіа: Інформаційне агентство «АСС», інтернет-портал «0372» (м. Чернівці); ТРК «Криворіжжя», ТРК «Рудана» (м. Кривий Ріг); інтернет-портал «ОГО.ua» (м. Рівне).

    Під час цього курсу ми вивчимо, що таке гендерні стереотипи та як із ними боротися, чому слід уникати сексизму та як фемінітиви збагачують українську мову. Ці знання допоможуть кожному й кожній не допускати свідомого чи несвідомого упередженого ставлення до оточуючих, а також зрозуміти себе й ті вибори, які ми здійснюємо, спираючись на попередній досвід, отриманий в дитячому садку, школі, університеті.

    ЗАВДАННЯ КУРСУ:

    Хочеш дізнатися, чому в рекламі косметичні засоби завжди рекламує гарна молода жінка, а прикладів домогосподарок, які водночас зробили успішну кар’єру в інформаційному просторі практично нема?

    Чому хлопчики з дитинства носять блакитний одяг, а дівчатка – рожевий і як це впливає на подальше життя людей?

    Чи можлива освіта без сексизму?

    Звідки з’явився поділ на «чоловічі» й «жіночі» професії й чому бути жінкою-водійкою таксі чи татом в декреті – нормально?

    Навіщо вживати фемінітиви в українській мові?

    Чим небезпечні гендерні стереотипи та як їх уникати?

  • play_arrow Інформаційна безпека особистості в умовах пандемій, криз, інших суспільних потрясінь
    Інформаційна безпека особистості в умовах пандемій, криз, інших суспільних потрясінь
    sana.png
    Шовкопляс Оксана Анатоліївна
    26012601ss.png
    Сидоренко Ольга Павлівна
  • play_arrow Медіазалежність молодіжної аудиторії
    Медіазалежність молодіжної аудиторії
    sana.png
    Шовкопляс Оксана Анатоліївна
    26012601ss.png
    Сидоренко Ольга Павлівна

    Автор проєкту: Інститут журналістики, КНУ ім. Т.Шевченка

    У медійному просторі спостерігається тяжіння до розваг та епатажу. Це загальносвітова тенденція. Сучасні медіапроєкти намагаються тримати аудиторію скандалами, розвагами, залякуванням, інтригами, медіа-війнами тощо. Такі таблоїдно забарвлені медійні продукти із «відкритим» закінченням стимулюють аудиторію до постійного зацікавлення розвитку сюжету і відстеження продовження. Крім того, контент медіа є легко адаптованим для різних носіїв і людина знаходиться у своєрідному медійному вакуумі – середовищі, формованому лідерами думок і масифікаторами. Інформаційні і соціальні «бульбашки» визначають системи стереотипного сприйняття та стереотипної поведінки, а також стимулюють своєрідну «стадність»: «зранку залайкати пости друзів», «за сніданком заселфити каву й круасан», «згодом відкоментувати шлях до університету чи на роботу», «розшерити челендж» та багато інших вкрай важливих комунікаційних дій протягом дня. Але ж основними функціями медіа є інформаційна та освітня, котрі передбачають інтелектуальний розвиток аудиторії, розширення світогляду, наукове та культурне просвітництво, формування зрілої, усвідомленої в ціннісних орієнтирах нації. При цьому, незважаючи на контентне наповнення чи ідею, яку намагаються донести медіа до аудиторії, ми стаємо заручниками різних медіазасобів. Смартфон, телевізор, комп’ютер, планшет, Xbox чи будь-яка інша ігрова приставка, девайси «розумного будинку» — ми оточені ними і досить часто не усвідомлюємо свою залежність від них. Особливо вразливою аудиторією до впливу медіа є молодіжна аудиторія, оскільки навчання, розваги та сприйняття світу в цілому у них відбувається через медіа. І ніякого попереднього реального досвіду світосприйняття молодійна аудиторія майже не має. Отже, для молодіжної аудиторії існує значно вища загроза опинитись залежними від медіа.

    Мета курсу полягає у виявленні медіазалежності особи та визначення її основних каналів і  передбачає розв’язання таких завдань:

    • провести експеримент для з’ясування рівня медіазалежності у особи;

    • з’ясувати рівень готовності до критичного сприйняття медіаінформації;

    • з’ясувати основні канали медіазалежності.

  • play_arrow Мас-медіа і маніпуляції: регіональний контекст
    Мас-медіа і маніпуляції: регіональний контекст
    sana.png
    Шовкопляс Оксана Анатоліївна
    26012601ss.png
    Сидоренко Ольга Павлівна

    Автор проєкту:

    Факультет журналістики МЕГУ

    У час активної експансії  інформаційного простору новітніми електронними засобами масової інформації (соціальні мережі, you tube), рейтинги певного сайту чи блогу чітко можна простежити від кількості відвідувань, вподобань тощо. Відтак, аби штучно створити та «накрутити» власні показники, часто адміністратори та редактори подібних видань вдаються до застосування маніпулятивної, «псевдосенсаційної», не перевіреної на достовірність інформації, що в свою чергу може призвести до непередбачуваних наслідків та реакції з боку аудиторії.

    Мета курсу «Мас-медіа і маніпуляції: регіональний контекст» - навчити працювати з достовірною інформацією та вирізняти її з – поміж фейкових повідомлень.

    Завдання курсу полягає у вироблені навичок роботи в мережі Інтернет, асаме: розрізняти фейкові сайти від інформаційних електронних ресурсів певного ЗМІ, аналізувати походження новини та її авторство, працювати та аналізувати повідомлення, у яких присутні пропаганда, заклики до емоцій, напівправда, бути уважними до заголовків, перевіряти джерела та адресу URL на предмет достовірності, уважно аналізувати  фото та відео контент, звертати увагу на дату опублікування новини.

  • play_arrow Дезінфекція інформації: як правильно це робити в епоху пандемії
    Дезінфекція інформації: як правильно це робити в епоху пандемії
    sana.png
    Шовкопляс Оксана Анатоліївна
    26012601ss.png
    Сидоренко Ольга Павлівна

    Автор проєкту: 

    Факультет журналістики ЗНУ

    Курс розрахований на широку аудиторію і зорієнтований на розпізнавання неправдивої інформації про пандемію, розуміння причин появи фейків і способів протидії такій інформації. На прикладі кейсів слухачі опановують базові інструменти перевірки інформації та критичного мислення.

    Мета – формування  знань і практичних навичок із безпечного споживання інформації про пандемію.

    Завдання:

    1. Навчити розпізнавати дезінформацію, маніпуляцію і фейки про пандемію.

    2. Сформувати вміння критично мислити, сприймаючи інформацію про коронавірус.

    3.На прикладі журналістських матеріалів подати інструменти перевірки інформації про пандемію.

  • play_arrow Ідентифікація та нейтралізація маніпулятивних повідомлень у медіа. Джинса
    Ідентифікація та нейтралізація маніпулятивних повідомлень у медіа. Джинса
    sana.png
    Шовкопляс Оксана Анатоліївна
    26012601ss.png
    Сидоренко Ольга Павлівна

    Авторка курсу: 

    ЗОЯ КРАСОВСЬКА - дослідниця медіа, гостьова викладачка Школи журналістики та комунікації УКУ.

    У сфері медіа з 2008 року, працювала в регіональних виданнях Запоріжжя, Дніпра та Львова. Була регіональною представницею “Інституту масової інформації” у Дніпрі, брала участь у дослідженнях медіа-ландшафту ЗМІ Сходу і Півдня, дослідженнях медіавласності регіональних та національних ЗМІ. З 2016 року є постійною авторкою моніторингу теленовин для ГО «Детектор медіа». Є координаторкою напряму моніторингу медіа в аналітичному центрі Networks, що є складовою ГО "Львівський медіафорум". З 2018 року займається викладацькою діяльністю. 

    Мета курсу:

    Метою курсу є формування навички розпізнавати маніпулятивні повідомлення, ідентифікувати їхні механізми та структуру впливу, вміти аргументувати, в чому полягає маніпулятивність тих чи інших повідомлень.

    Завдання курсу:

    Курс базується на аналізі практичних кейсів на основі найбільш резонансних медійних тем. Значна увага приділяється самостійній роботі студентів, що має на меті закріплення теоретичних знань на практичних ситуаціях. Така робота вимагає від студентів адаптації вже отриманих знань до конкретних ситуацій, напрацювання особистої стійкої позиції та навички комунікувати свої знання у доступній для непрофесійної аудиторії формі.   

    1. Знайомство із теоретичними засадами: типологією маніпуляцій у медіа, механізмів створення та поширення дезінформації та хибних повідомлень.
    2. Учасники програми на практичному досвіді вчаться вирізняти з потоку повідомлень у медіа саме маніпулятивні та класифікувати їх.
    3. Відібрані кейси проходять перевірку на коректність ідентифікації маніпуляції та механіки її створення. Найкращі та найцікавіші з обраних кейсів надаються для наступного етапу роботи.
    4. Наступним етапом є створення короткого відеоролика, що на конкретному прикладі пояснює, в чому полягає маніпулятивність обраного повідомлення, та даватиме поради щодо того, як не піддаватися на подібні маніпуляції

              Передбачається можливість публікувати ці відео на своїх сторінках у соціальних мережах, сторінках університету чи навчальної програми. В такий спосіб отримується власний практичний досвід у виявленні та аналізі маніпулятивних повідомлень, а також поширюються отримані знання у популярному форматі на засадах “рівний – рівному”. 

Для того, щоб записатися на програму потрібно
Увійти або Зареєструватись
arrow_back