Для того, щоб записатися на програму потрібно
Увійти або Зареєструватись

Право

Висококваліфіковані фахівці-правознавці необхідні не лише в системі судових і правоохоронних органів, адвокатурі чи нотаріаті, але й на державній службі, в органах місцевого самоврядування та в бізнесі. Юрист – професія універсальна. Правові знання допоможуть в роботі журналіста, економіста, менеджера, стануть в нагоді приватному підприємцю. Якісно підготовлених фахівців – юристів сьогодні гостро не вистачає.

Саме для підготовки висококваліфікованих, конкурентоспроможних юристів об’єдналися в Навчально-науковий інститут права юридичні факультети двох найбільш потужних і відомих вищих навчальних закладів в загально-європейському науковому просторі – Сумського державного університету та Української академії банківської справи. В об’єднаному інституті права працює 11 докторів та 41 кандидат наук. До викладання залучаються судді, арбітражні керуючі, адвокати, нотаріуси та інші досвідчені практики.

Абітурієнти, які оберуть Навчально-науковий інститут права Сумського державного університету, зможуть здобути вищу освіту за спеціальністю «Право» (освітній ступінь бакалавр), а у подальшому продовжити навчання і отримати диплом магістра зі спеціальностей «Право», «Інтелектуальна власність» та «Управління фінансово-економічною безпекою».

ДИСЦИПЛІНИ:

  • play_arrow Трудове право України
    Трудове право України
    lenakiseleva.png
    Кисельова Олена Іванівна
            Трудове право - це одна з найважливіших, провідних, об'ємних і складних галузей права України, яка відіграє основну роль у регулюванні трудових відносин працівників з роботодавцями. Його значення визначається роллю праці в суспільстві. Кожній людини, що реалізує закріплене в Основному Законі право на працю, доводиться стикатися з нормами трудового права. 
           З трудовим правом доводиться мати справу роботодавцям, посадовим особам, працівникам кадрових та юридичних служб, правоохоронним органам, представникам бізнеса, тобто досить широкому колу осіб, і, звичайно, кожному працівникові. 
           Тому освоєння курсу "Трудове право" дасть можливість оволодіти сукупністю знань з правового регулювання трудових відносин, також набути навичок роботи з нормативними актами, що стане важливою передумовою прийняття  обгрунтованих рішень у сфері управління, організації, виробництва і праці.
     
  • play_arrow Організація судових та правоохоронних органів
    Організація судових та правоохоронних органів
    shapiro.png
    Шапіро Вікторія Сергіївна

    Призначенням курсу «Організація судових та правоохоронних органів» є допомога студентам набути початкових знань про роботу судових органів України, органів прокуратури, Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, Державної фіскальної служби України, юстиції, нотаріату, адвокатури, контрольно-ревізійної, виконавчої служби , про систему розкриття і розслідування злочинів, а також про інші органи, що займаються правоохоронною діяльністю.
    Завданням викладання курсу є те, що в результаті його вивчення студенти повинні знати зміст законодавства про систему, структуру та принципи організації судових та правоохоронних органів, їх повноваження. Студенти повинні вміти чітко орієнтуватися в нормативно-правових джерелах, в проблемах захисту прав людини і громадянина, а також юридичних осіб від порушень через судову владу і правоохоронні органи, тобто орієнтуватися в механізмах реалізації норм права як гарантій держави.
    Вивчення дисципліни «Організація судових та правоохоронних органів» базується на попередньому вивченні таких дисциплін як «Теорія держави і права» і «Конституційне право України» і передує вивченню інших юридичних дисциплін, таких як адміністративне, кримінальне та цивільне право, кримінальний і цивільний процес, кримінально -виконавчі право тощо.

  • play_arrow Цивільне право
    Цивільне право
    AlinaGoncharova.png
    Гончарова Аліна В'ячеславівна

         Цивільне право, яке регулює надзвичайно життєво важливу частину суспільних відносин, має багату і давню історію зародження та функціонування, адже його витоки беруть початок із часів заснування римського права, яким прийнято вважати 449 рік до н. е., коли було прийнято перші закони Римської держави у вигляді Законів XII таблиць.

         Цивільне право - галузь права (може вживатися також у значеннях «галузь законодавства» та «навчальна дисципліна»), яка включає в себе норми права, що регулюють майнові та особисті немайнові правові суспільні відносини між рівноправними суб'єктами права — фізичними особами та юридичними особами, державою Україна, територіальними громадами, іноземними державами та іншими суб'єктами публічного права.

        Предметом цивільного права є немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників.

        Система курсу цивільного права в цілому відповідає системі цивільного права як галузі сучасного права. Але повного збігу між ними немає. У цивільному праві як навчальній дисципліні висвітлюється чимало теоретичних питань. Перш за все визначаються основоположні поняття предмета, методу, функцій, системи цивільного права, сучасного цивільного законодавства, колізійних норм тощо; на основі аналізу літературного, нормативного і практичного матеріалу формулюються висновки та узагальнення. Цивільні закони не повинні розкривати зміст цивільно-правових категорій, які ними передбачаються. Це завдання цивільного права як науки і навчальної дисципліни. Тому система курсу "Цивільне право", як і система науки цивільного права, деякою мірою ширша порівняно з системою цивільного права як галуззю права.

         Завдання цивільного права як учбової дисципліни, перш за все, полягає в навчанні тим нормам цивільного права і практиці їх застосування, які в сукупності становлять цивільне право як галузь права.

        Поряд з галуззю цивільного права до сфери вивчення входить й наука цивільного права з виробленими нею поняттями, висновками, концепціями і теоріями. У зв'язку з цим курс цивільного права як навчальна дисципліна має предметом вивчення цивільно-правову науку, однак відрізняється від останньої за предметом, об'єктом і структурою. Протягом проходження навчального курсу цивільного права студент оволодіває знаннями не лише цивільних законів і практики їх застосування, але й пізнає закономірності їх розвитку, ознайомлюється з виробленим цивілістичною наукою понятійним апаратом, теоретичним обґрунтуванням закріплених в законі норм права, правилами їх тлумачення і застосування.

        До завдань навчального курсу цивільного права належить також оволодіння навичками практичної роботи за обраною ними спеціальністю, пов'язаних з правильним застосуванням цивільних законів до окремих спірних ситуацій, інших випадків, які виникають в правозастосовчій практиці. Для цього існують практикуми, які містять казуси, засновані, як правило, на реальних судових та інших справах. Під час вирішення цих казусів як домашнього завдання та обговорення рішення в аудиторії студенти навчаються орієнтуватися в законодавстві, обґрунтовувати свою позицію у справі, заперечувати аргументи протилежної сторони. Значне поширення в юридичних вузах дістали дистанційне навчання, тестування, написання рефератів тощо.

       Формування навичок правозастосування покладає на викладача відповідальне завдання не допустити виникнення правового нігілізму і підтримання інтересу до навчання. Тому викладач завжди має аналізувати проблеми, які виникають на практиці, виявляти суперечності та недоліки.

  • play_arrow Історія держави і права зарубіжних країн
    Історія держави і права зарубіжних країн
    docent.png
    Нестеренко Вадим Анатолійович
    Курс "Історія держави і права зарубіжних країн" покликаний допомогти майбутньому фахівцю у галузі правознавства засвоїти категоріально-понятійний апарат історико-правової науки, знати основні віхи розвитку світового державотворчого процесу. Вивчення цього курсу формує науковий світогляд, дає можливість зрозуміти зміст, характер та особливості історичного розвитку провідних країн світу.
    Метою курсу є визначення закономірностей зародження, розвитку та функціонування держави і права у світі в різні епохи, сприяння формуванню правової культури і правосвідомості майбутніх фахівців-юристів.

     

  • play_arrow Адміністративне право
    Адміністративне право
    yanis.png
    Янішевська Катерина Дмитрівна

    Мета курсу "Адміністративне право" полягає в у вивченні нормативних актів з регулювання управлінських правовідносин, і умінні застосовувати їх на практиці.

    В результаті вивчення навчальної дисципліни студенти повинні:

    • знати предмет, метод і система адміністративного права, зв'язок цієї галузі права з іншими галузями права;
    • основні проблеми науки адміністративного права;
    • поняття і особливості адміністративно-правових норм і відносин;
    • суб'єкти адміністративного права та елементи їх статусу;
    • функції, форми і методи державного управління;
    • поняття адміністративного примусу та види його заходів;
    • поняття і основні риси адміністративної відповідальності;
    • поняття, риси і структуру адміністративного процесу;
    • поняття і завдання адміністративного судочинства в Україні;
    • способи забезпечення законності і дисципліни в державному управлінні;
    • поняття і види адміністративно-правових режимів;
    • правові основи і організацію управління економікою, соціально-культурним будівництвом та адміністративно-політичною діяльністю;
    • вміти використовувати отримані знання у практичній діяльності;
    • вільно орієнтуватися в системі нормативно-правових актів, що регламентують відносини в сфері державного управління;
    • аналізувати і коментувати відповідні нормативні положення;
    • користуватися сучасною науковою і спеціальною літературою, електронними юридичними базами, іншими інформаційними джерелами.

     

  • play_arrow Історія держави і права України
    Історія держави і права України
    Vlasenko.png
    Власенко Валерій Миколайович

    Курс “Історія держави і права України” покликаний допомогти майбутньому фахівцю у галузі правознавства засвоїти категоріально-понятійний апарат історико-правової науки, знати основні віхи розвитку державотворчого процесу в Україні, краще підготуватися до активної участі у суспільно-політичному житті країни. Вивчення цього курсу безпосередньо вплине на формування наукового світогляду і загальної культури, дасть можливість зрозуміти зміст, характер та особливості історичного розвитку України.

    Місце курсу “Історія держави і права України” в системі підготовки молодших спеціалістів визначається необхідністю інтеграції професійної та соціально-гуманітарної підготовки майбутніх фахівців.

    Оскільки історія держави і права України повинна дати студенту цілісне і системне уявлення про сутність та основні етапи розвитку держави і права в Україні, вивчення цієї дисципліни відповідно до існуючих навчальних планів має структурно-логічний зв’язок з:

    • теорією держави і права, оскільки оперує однаковими поняттями і категоріями, проте розглядає їх в історичній конкретності і хронологічній послідовності;
    • історією держави і права зарубіжних країн, тому що розвиток державно-правових інститутів в Україні відбувався у тісному зв’язку з такими ж процесами в Європі, тому і мав як спільні риси, так і певні особливості.
    • історією вчень про державу і право, тому що розвиток державно-правових форм життя окремих народів використовується з метою вивчення змісту і виявлення характерних рис державно-правових вчень певної історичної доби, методів впровадження їх у практику;
    • політологією, тому що обидві дисципліни вивчають закономірності виникнення, функціонування та розвитку суспільної влади, держави, політики, проте аналіз цих фактів і явищ робиться під кутом зору соціально-політичних або правових цінностей;
    • історією України, оскільки обидві дисципліни вивчають такі суспільно-політичні явища, як держава і права, проте якщо для однієї науки ці явища є складовими історичного процесу розвитку країни, то для іншої – предметом дослідження;
    • філософією, тому що філософія відносно цієї науки виконує методологічну функцію;
    • економічною теорією, оскільки ця дисципліна вивчає вплив способу виробництва на суспільну свідомість та державно-правові інститути суспільства, проте й інститути держави і права самі виступають важливим фактором у формуванні соціально-економічних відносин, які завжди набувають правової форми.

    Метою курсу є визначення закономірностей зародження, розвитку та функціонування держави і права українського народу в найрізноманітніших аспектах їхньої взаємодії, сприяння формуванню правової культури і правосвідомості майбутніх фахівців-юристів.

    Завдання, що стоять при вивченні курсу історії держави і права України, полягають у формуванні у студентів певного обсягу державно-правових знань, виробленні навичок аналізу державно-правових явищ, подій, інститутів та виявленні їх причинно-наслідкових зв’язків, самостійному узагальненні історико-правової інформації.

    Студенти повинні знати: сутність і закономірності еволюції української державної традиції в цілому, розвитку механізмів державної влади в Україні, зародження і функціонування правової системи в цілому й окремих її галузей.

    Студенти повинні вміти: аналізувати першоджерела і спеціальну літературу з дисципліни; користуватися категоріально-понятійним апаратом історико-теоретичного циклу юридичної науки; застосовувати набуті знання у роботі за фахом.

  • play_arrow Цивільний процес
    Цивільний процес
    Solonar.png
    Солонар Анастасія Вікторівна

    На відміну від інших соціальних ідей та політичних орієнтацій демократична правова держава при верховенстві правового закону і пріоритеті прав людини та громадянина практично сприйнята суспільством як майбутнє державного устрою України. Утвердження в Україні верховенства права та впровадження європейських стандартів можливе за умови чіткого дотримання захисту прав та інтересів громадян та юридичних осіб. Одне з основних місць в цьому займає цивільний процес, який має на меті реалізувати повний, всебічний та справедливий розгляд цивільних (в т.ч. житлових, сімейних, трудових тощо) спорів.

    Цивільний процес як галузь права є невід'ємною складовою загальної системи національного права України. Основним завданням цієї галузі є регулювання суспільних відносин, які виникають при здійсненні правосуддя у цивільних справах. Національне законодавство перебуває на стадії свого розвитку, удосконалення судової системи, зміни компетенції суду відповідно до судово-правової реформи, що і обумовлює необхідність вивчення норм цієї галузі права.

    Вивчення навчальної дисципліни "Цивільний процес" має важливе значення, оскільки вона відноситься до кола фундаментальних навчальних дисциплін у програмі вищої юридичної освіти і впливає на формування професійної культури сучасного юриста. Без знань встановлених законом правил розгляду та вирішення цивільних справ неможливо стати фахівцем у галузі права.

    Навчальна дисципліна “Цивільний процес” покликана забезпечити систематичне вивчення студентами основних знань з організації та діяльності судочинства в цивільних справах в нашій державі – зокрема стосовно місця суду в системі державних органів, справляння судочинства, компетенції суду та посадових осіб, принципів цивільного процесу.

    Цивільне процесуальне право виступає складовою системи права України, воно тісно пов'язане з іншими його галузями, які взаємодіють між собою і без якого нормальне функціонування її неможливе. Визначальним для цивільного процесуального права є встановлення конституційним правом основ організації і принципів здійснення правосуддя в нашій країні, а також підґрунтя правового становища громадян, в тому числі у взаємовідносинах із судом (розділи II, VIII Конституції України).

    Зв'язок цивільного процесуального права з цивільним, сімейним, трудовим й іншими галузями матеріального права визначається необхідністю примусової реалізації норм матеріального права органами правосуддя. Цивільне процесуальне право виступає формою, що забезпечує життя норм матеріального права, захист і примусову їх реалізацію. На зв'язок цивільного процесуального права з іншими галузями вказує ст. 1 ЦПК, де встановлено, що законодавство про цивільне судочинство визначає порядок розгляду справ у спорах, що виникають з цивільних, сімейних, трудових та інших правовідносин, справ окремого провадження, а, отже, — захист порушеного або оспорюваного права чи охоронюваного законом інтересу (ст. 6 Цивільного кодексу).

    В умовах розвитку товарного виробництва здійснення майнових і особистих немайнових прав і охоронюваних законом інтересів забезпечується не тільки в добровільному порядку. Наявність спірності в існуючих між сторонами цивільних правовідносинах зумовлює необхідність їх врегулювання примусовим шляхом. Але право є ніщо без апарату, здатного примушувати дотримуватися норм права. Таким апаратом примусу є суд, порядок діяльності якого по розгляду і вирішенню цивільних справ врегульований нормами процесуального права. Взаємозв'язок між цивільним матеріальним і процесуальним правом проявляється також в окремих нормах та інститутах цивільного права. Його норми визначають обставини, сукупність юридичних фактів, які становлять підставу позову, предмет доказування і підлягають з'ясуванню в цивільному судочинстві при розгляді конкретних справ. Врегульовані Цивільним кодексом форми угод визначають і допустимість засобів доказування в цивільному судочинстві (статті 42-47 Цивільного кодексу).

    Інший зв'язок існує між цивільним процесуальним і кримінальним процесуальним правом. Як одне, так і друге право регулює суспільні відносини, які виникають у сфері здійснення правосуддя, побудоване на одних і тих же принципах, має одну конституційну основу. Цивільні і кримінальні справи розглядає один і той же суд вибраними чи призначеними суддями колегіальне, незалежно, гласно, національною мовою судочинства із забезпеченням права на захист тощо. Цивільне процесуальне право і кримінальне процесуальне право мають рівнозначні інститути в доказовій діяльності і стадії судочинства.

    Враховуючи зазначене, необхідно підкреслити, що доцільність вивчення основних положень навчальної дисципліни "Цивільний процес" майбутніми фахівцями у галузі юриспруденції не піддається сумніву.

    Бажаю Вам успіхів в опануванні правових знань!

    МЕТА ТА ЗАВДАННЯ

     

    У розбудові України як демократичної, правової держави визначальна роль належить судовій владі, на яку Конституцією, Законом України “Про судоустрій та статус суддів” покладено здійснення правосуддя у формі цивільного, господарського, адміністративного, кримінального і конституційного судочинства.

    Судова влада відіграє значну роль у здійсненні правозахисної та правоохоронної функції. Захист прав та законних інтересів громадян і юридичних осіб – є її основним завданням.

    Роль суду постійно зростатиме, бо у процесі розбудови правової держави особливо актуальною стає законність.

    Метою вивчення дисципліни Цивільний процес є засвоєння студентами поняття цивільного процесуального права, цивільного процесу, його завдань, принципів, загальних положень цивільного процесу, а також наказного, позовного та окремого провадження, перегляд судових рішень, функції цивільного процесу при виконанні судових рішень, визнання та виконання рішень іноземних судів.

    З цією метою правознавці повинні:

    1. мати чітке уявлення про:
      • значення, місце і роль цивільного процесу;
      • компетенцію судових органів та посадових осіб, на яких покладено обов’язок вчиняти процесуальні дії;
    2. знати:
      • загальні положення цивільного процесу та загальний порядок розгляду та вирішення цивільних справ;
      • джерела законодавства, що стосуються цивільного процесу;
      • процес виконання судових рішень.
    3. уміти:
      • застосовувати набуті знання в практичній діяльності;
      • пропагувати законодавство України для прискорення побудови України як правової держави.

arrow_back