На відміну від інших соціальних ідей та політичних орієнтацій демократична правова держава при верховенстві правового закону і пріоритеті прав людини та громадянина практично сприйнята суспільством як майбутнє державного устрою України. Утвердження в Україні верховенства права та впровадження європейських стандартів можливе за умови чіткого дотримання захисту прав та інтересів громадян та юридичних осіб. Одне з основних місць в цьому займає цивільний процес, який має на меті реалізувати повний, всебічний та справедливий розгляд цивільних (в т.ч. житлових, сімейних, трудових тощо) спорів.
Цивільний процес як галузь права є невід'ємною складовою загальної системи національного права України. Основним завданням цієї галузі є регулювання суспільних відносин, які виникають при здійсненні правосуддя у цивільних справах. Національне законодавство перебуває на стадії свого розвитку, удосконалення судової системи, зміни компетенції суду відповідно до судово-правової реформи, що і обумовлює необхідність вивчення норм цієї галузі права.
Вивчення навчальної дисципліни "Цивільний процес" має важливе значення, оскільки вона відноситься до кола фундаментальних навчальних дисциплін у програмі вищої юридичної освіти і впливає на формування професійної культури сучасного юриста. Без знань встановлених законом правил розгляду та вирішення цивільних справ неможливо стати фахівцем у галузі права.
Навчальна дисципліна “Цивільний процес” покликана забезпечити систематичне вивчення студентами основних знань з організації та діяльності судочинства в цивільних справах в нашій державі – зокрема стосовно місця суду в системі державних органів, справляння судочинства, компетенції суду та посадових осіб, принципів цивільного процесу.
Цивільне процесуальне право виступає складовою системи права України, воно тісно пов'язане з іншими його галузями, які взаємодіють між собою і без якого нормальне функціонування її неможливе. Визначальним для цивільного процесуального права є встановлення конституційним правом основ організації і принципів здійснення правосуддя в нашій країні, а також підґрунтя правового становища громадян, в тому числі у взаємовідносинах із судом (розділи II, VIII Конституції України).
Зв'язок цивільного процесуального права з цивільним, сімейним, трудовим й іншими галузями матеріального права визначається необхідністю примусової реалізації норм матеріального права органами правосуддя. Цивільне процесуальне право виступає формою, що забезпечує життя норм матеріального права, захист і примусову їх реалізацію. На зв'язок цивільного процесуального права з іншими галузями вказує ст. 1 ЦПК, де встановлено, що законодавство про цивільне судочинство визначає порядок розгляду справ у спорах, що виникають з цивільних, сімейних, трудових та інших правовідносин, справ окремого провадження, а, отже, — захист порушеного або оспорюваного права чи охоронюваного законом інтересу (ст. 6 Цивільного кодексу).
В умовах розвитку товарного виробництва здійснення майнових і особистих немайнових прав і охоронюваних законом інтересів забезпечується не тільки в добровільному порядку. Наявність спірності в існуючих між сторонами цивільних правовідносинах зумовлює необхідність їх врегулювання примусовим шляхом. Але право є ніщо без апарату, здатного примушувати дотримуватися норм права. Таким апаратом примусу є суд, порядок діяльності якого по розгляду і вирішенню цивільних справ врегульований нормами процесуального права. Взаємозв'язок між цивільним матеріальним і процесуальним правом проявляється також в окремих нормах та інститутах цивільного права. Його норми визначають обставини, сукупність юридичних фактів, які становлять підставу позову, предмет доказування і підлягають з'ясуванню в цивільному судочинстві при розгляді конкретних справ. Врегульовані Цивільним кодексом форми угод визначають і допустимість засобів доказування в цивільному судочинстві (статті 42-47 Цивільного кодексу).
Інший зв'язок існує між цивільним процесуальним і кримінальним процесуальним правом. Як одне, так і друге право регулює суспільні відносини, які виникають у сфері здійснення правосуддя, побудоване на одних і тих же принципах, має одну конституційну основу. Цивільні і кримінальні справи розглядає один і той же суд вибраними чи призначеними суддями колегіальне, незалежно, гласно, національною мовою судочинства із забезпеченням права на захист тощо. Цивільне процесуальне право і кримінальне процесуальне право мають рівнозначні інститути в доказовій діяльності і стадії судочинства.
Враховуючи зазначене, необхідно підкреслити, що доцільність вивчення основних положень навчальної дисципліни "Цивільний процес" майбутніми фахівцями у галузі юриспруденції не піддається сумніву.
Бажаю Вам успіхів в опануванні правових знань!
МЕТА ТА ЗАВДАННЯ
У розбудові України як демократичної, правової держави визначальна роль належить судовій владі, на яку Конституцією, Законом України “Про судоустрій та статус суддів” покладено здійснення правосуддя у формі цивільного, господарського, адміністративного, кримінального і конституційного судочинства.
Судова влада відіграє значну роль у здійсненні правозахисної та правоохоронної функції. Захист прав та законних інтересів громадян і юридичних осіб – є її основним завданням.
Роль суду постійно зростатиме, бо у процесі розбудови правової держави особливо актуальною стає законність.
Метою вивчення дисципліни Цивільний процес є засвоєння студентами поняття цивільного процесуального права, цивільного процесу, його завдань, принципів, загальних положень цивільного процесу, а також наказного, позовного та окремого провадження, перегляд судових рішень, функції цивільного процесу при виконанні судових рішень, визнання та виконання рішень іноземних судів.
З цією метою правознавці повинні:
- мати чітке уявлення про:
- значення, місце і роль цивільного процесу;
- компетенцію судових органів та посадових осіб, на яких покладено обов’язок вчиняти процесуальні дії;
- знати:
- загальні положення цивільного процесу та загальний порядок розгляду та вирішення цивільних справ;
- джерела законодавства, що стосуються цивільного процесу;
- процес виконання судових рішень.
- уміти:
- застосовувати набуті знання в практичній діяльності;
- пропагувати законодавство України для прискорення побудови України як правової держави.